Чим більше стикаюсь та контактую з західними компаніями та ринками, тим більше впадає в очі різниця та певні відмінності  з українським ринком та компаніями. Зокрема це відчувається у менталітеті, баченні стратегічного розвитку та різному оцінювання energy efficiency ratio чи вкладу у результати компанії з боку цілих підрозділів чи бізнес-напрямків.

От, наприклад, у нам дуже девальвують та неналежно оцінюють напрямок створення контенту. Якщо західні компанії цей напрямок прирівнюють до mass market сейлс і цінують, у нас до досвідчених авторів статей, копірайтерів чи дизайнерів відносяться як до “писак” та “малювак” відповідно. Правильно структурована і цікаво написана стаття торує стежку до сердець споживачів та клієнтів, зацікавлює певною новою інформацією чи технологією, спонукає іх на дію (замовлення товарів чи послуг) або формує лояльність до бренду. От на заході це вже зрозуміли, тому Senior Content креаторів обирає CEO чи кофаундери, а не лінійні менеджери, бо ця людина буде не просто “писати”, а формувати обличчя компанії на ринку, просувати не просто сервіси чи продукти, а певну ідею, філософію чи інноваційність.

Те саме стосується дизайнерів. Вдало створений брендбук та яскраві креативи помножені на успішний SMM з класним контентом, що чіпляє, можуть дати більше лідів та збільшити клієнтську базу набагато краще та ефективніше, ніж CRM юніт з купою холодних чи гарячих спроб контакту, які розцінюються у більшості випадків, як спам. У деяких стартапах чи GameFI-проєктах бачив таку бібліотеку креативів, що закохуєшся у проєкт з першого погляду…  І от, якщо у нас пропонують контентщикам та креативщикам в середньому 0,5-1К$, щоб не померли з голоду, то західні компанії починають розмову з 2К$ і навіть вище зі старту.

Ще один недооцінений напрямок у нас – це QA. Специ цього напрямку вважаються “лише багфіксерами” і такими, що не “доросли до програмістів”, а за рангом та рейтом оцінюються значно нижче, ніж кодери. Проте скільки вже софта було відкликано зі сторів через баги у продакшн-релізі, які не були виявлені ні на етапі F&F, бети чи альфи – і не порахувати… В результаті це обернулося для софтверних компаній та студій падінням ділової репутації, зниження цінності бренда (знеціненням акцій на фондовому ринку) та збитками.  У нас QA-спецам пропонують в середньому 1-2К$, коли на заході рейти QA майже не відрізняються від девелопер-кодерів (від 3-5К$ на старті).

І це не повний перелік недооцінених у нас напрямків. Звісно українськими компаніями девальвуються зусилля і інших спеців чи юнітів (аналітики, маркет ресерчери тощо) – цей список можна продовжувати. Однак, я зазначив два найбільш яскравих приклади, де між українським і західним менталітетом менеджменту – прірва. Це те, що дуже впадає у очі. Звісно, така тенденція формується мисленням постсовкових фаундерів, СЕО та членів правління, які ще з 90-их сформували шаблону матрицю цінностей і спускають її  “нижче”, відповідно до якої і формуються низькі рейти та відсіюється на користь західних компаній кваліфікований людський ресурс. Проте на дворі вже давно не 90-і і ситуація кардинально змінилася, але це відчувається поки лише у підходах та стратегіях розвитку західних компаній, а не наших, на жаль… Контентщики та QA як не цінувалися у нас раніше, так і не цінуються зараз…