Архів категорії: Цікаві історії з нашого життя

Profi Development NTD чи Profi Development LTD? Історія шахрайства або як отриманий офер може бути відкликаний через “результати перевірки” на поліграфі.

Відгукнувшись через Djinni на вакансію компанії Profi Development, яка потребувала ІТ-спеціаліста з “глибоким” знанням криптовалют, досить швидко надішов фідбек від HR Катерини, яка запросила на перший міт. Він пройшов досить швидко та успішно і в цей же день надійшло запрошення на другий, технічний міт. Той теж пройшов непогано. Під час другої конференції була увімнена камера і по завершенню надійшло питання про … вік. Поганий дзвіночок. Вам треба досвідчений спец з потрібними скілзами чи демонастрація проявів ейджизму? Після відповіді HR запевнила, що компанія не практикує ейджизм і пообіцяла надати фідбек ввечері цього ж дня.
І він надійшов разом з офером.

Разом з офером надійшов ще NDA, регламент роботи та вимога пройти поліграф. При чому зробити це треба після (!!!) підписання усіх документів.
Офер надійшов англійською, регламент на язикє кацапських свинособак (надалі по тексту – на язикє), а NDA двома мовами – англійською і на язикє. Ще на початку HR сказала, що у компанії багато українців але практикується спілкування на язикє, бо також багато… білорусів (???) Другий поганий дзвіночок. Також було зазначено, що центральнй офіс знаходиться у Варшаві (Польща), але працюємо за київським часом, хоча у регламенті була трохи інша інформація:

Ще одне розходження було по кількості днів відпустки. HR казала про 20, а в регламенті було вказано про мізерні 14. І це притому, що переважна більшість компаній стандартно надає відпустку від 21 дня, а деякі – навіть пропонують 30 днів.

Коротше, на work-life balance своїх працівників компанія вирішила забити. Але це все ще були дрібнички… Йдемо далі.

Було сказано, що контроль роботи remote працівників проводиться за допомогою вебсервіса – аналога Google Meet. Весь час треба працювати з увімкненою камерою і надавши доступ до перегляду робочого столу (!!!), щоб лінійний менеджер та працівники контролінгу бачили як самого працівника, так і його дії протягом робочого часу у прямому ефірі. Оце так довіра!!! ))) Це навіть на тайм-трекер. Це вже повний пиздець, а не співпраця. Піднявши питання про надання корпоративного ноутбука (видача яких є давно нормою не лише для українських IT компаній, а й європейських) була отримана негативна відповідь.

Ще один, вже занадто гучний, негативний дзвіночок!

Але найцікавіше було в NDA. Там траплялися неперекладені польські слова, але ключевим було – це повна назва компанії, а саме Profi Development NTD. Не LTD.

Цікаво те, що з акаунтів цієї компанії на LinkedIn та Djinni, де в назві фігурує теж NTD посилання ведуть на вебсайт компанії саме Profi Development LTD, юридична адреса якої – Варна в Болгарії, а не Варшава у Польщі. А Янчо Тодоров Петров – є власником та СЕО саме Profi Development LTD.

Всі ці дані легко можна  знайти у відкритому доступі в реєстрі компаній Болгарії.

Ну а це вже не двіночок, а цілий дзвін Лаврської дзвіниці. На перший погляд виглядає, як випадкова помилка в одній літері, проте вперте повторювання скрізь NTD замість LTD вказує на спробу підтасовки даних для того, щоб походити на конкретну компанію з офіційною реєстрацію у Болгарії. А це вже шахрайство чистої води.

Але ж ще попереду проходження поліграфа.

Дівчина Dana на язикє надала інформацію про адресу, проте двічі попередила, щоб я нікому не казав про поліграф, а затефонував на вказаний номер поліграфологу, коли буду на місці. Теж – дзвіночок. Чи поліграф використовується несанкціоновано чи поліграфолог без ліцензії. Як мінімум – дивно.
Поліграф був пройдений за годину. Поліграфолог багато всього розпитував – і що треба і що не треба, проте по завершенню сказав, що я тест пройшов.
А на наступний день я отримав відмову начебто за “результатами поліграфа”.

Підписаний з боку компанії NDA  мені ніхто не повернув і він юридично є нікчемним документом. Ну а чому не повернули, зрозуміло – це буде занадто явним доказом підтасовки даних і шахрайства, де NTD видає себе за LTD.

Проаналізувавши все разом, я навіть радий, що уникнув співпраці з такою конторою. Зважаючи на те, що Profi Development NTD не має акаунту (тепер зрозуміло чому) на DOU.ua, де присутні всі IT компанії, а кандидати та працівники мають змогу залишати відгуки, вирішив опублікувати цей пост. А кожен сам вже нехай вирішує – мати справу чи не мати з конторою, що працює таким чином.

Як на мене, негативних “дзвіночків” та навіть “дзвонів” було занадто багато…

Банк Михайлівський, Форвард банк (Forward Bank, Русский Стандарт Україна) – що спільного у банкрутстві?

Ну що ж, Forward Bank – банкрут. Він же “Русский стандарт Украина” Рустама Таріко. Цікава була установа. І CEO Дорошенко, і Кисельов проводили дуже оригінальний формат майже топ-менеджменту – контролювали лише ті показниками діяльності, які впливали на їх особистий прибуток. На інші показники їм було навіть не цікаво дивитись. Обидва крутили на певному місці кацапський офіс разом з власником-мільярдером (тоді) Рустамом Таріко і його “смотрящіми” – кацапами в Україні, що були в правлінні та наглядовій раді. Але обидва чомусь дуже любили мікро-менеджмент (вада багатьох українських Голів Правління банків, на жаль), прагнучи пливти за течією, як колода, виконуючи лише ті KPI (з залучення кредитів), які впливали на власний персональний гаманець. Пливли як елітна, але колода. Ну, що ж, маємо прогнозований фініш.
Банк Михайлівський, який очолював Ігор Дорошенко після РСБ – банкрут 2016 року за схемою піраміди Понці (яка пляма на репутації усіх, хто працював у цьому псевдо-банку та НБУ, що довгий час начебто не помічав проблем).
Банк Форвард, який очолював Андрій Кисельов – банкрут 2023 року.
Яка невипадковість. Цікавила лише дата, коли…

Kyiv Boryspil Express

До речі, цього разу протестував Kyiv Boryspil Express.
Квитки купуються у self-service терміналі платіжною карткою на будь-яку кількість людей. Квиток діє 24 години. Якщо не встигли на потяг (точніше рейковий автобус), можна сісти на наступний. Відправлення на Бориспіль кожну годину або через пів-години (див. розклад) з 14 платформи. Дорога займає 37-40 хв. На таксі чи Skybus у будній день по коркам за цей час, і це якщо пощастить, ви тільки виїдете на автобан Київ-Бориспіль (який, до речі, ремонтується зараз). А Kyiv Boryspil Express вже відкриє свої двері біля терміналу D міжнародного аеропорту Бориспіль. Одна зупинка на кілька хвилин на Видубичах і Дарниці, а так йде по прямій без перешкод. Їхати комфортно. 2 вагони з кондиціонерами і великою стійкою для багажу та туалетом у кожному вагоні. Квитки кондуктор верифікує за секунду, зчитуванням QR-коду. Для тих, хто живе неподалік від Південного або Центрального залізничного вокзалу, на Солом’янці, Видубичах або в районі Дарницького залізничного вокзалу на лівому березі – тепер це дійсно самий швидкий спосіб доїхати до аеропорту Бориспіль.

Підсумки по відпочинку в Албанії

Вирушаючи туди, їхали в першу чергу через зняття Албанією усіх ковідних обмежень для громадян України (не треба ПЦР-тест, щеплення чи підтвердження, що вже перехворів) та безвізовий режим. Повертаємось назад щасливі, що відкрили для себе ще одну країну на Балканах і чудово відпочили.
+++ Переваги Албанії:
– чудове Адріатичне море +++ (це море тепер у нашому ТОП-3);
– наявність AI (не такий розмах, як у Туреччині, Греції чи Єгипті але будете і ситі (постійно 2-3 види м’яса, 2-3 страви з риби), і не спраглі – разом з соками-водами наливають і алкоголь: пиво, біле, червоне вино, ракія, бренді);
– дешеві ресторани (деякі страви дешевші за київські, мабуть найнижчі у Європі ціни на рибні страви і морепродукти);
– привітні албанці (посміхаються, готові допомогти, на відміну від байдужих греків, іспанців чи тим паче турків);
– жодних COVID-обмежень для громадян України;
– швидкий трансфер від міжнародного аеропорту у Тірані (до 40 хв.) на курорти поряд з Дурресом (до Вльори вже 2-3 години, а усе що на півдні країни – туди ще довше);
– дуже зелена країна (багато дерев, зелені, тінь знайдете скрізь);
– багато готелів мають власні пляжі – лежаки і парасолі на пляжі безкоштовні, як і біля басейну;
– можна обійтись без готівки (50% маркетів і багато ресторанів приймають картки, але логотипів Visa чи Mastercard ніхто не вішає – треба шукати POS-термінал на касі або питати).
— Недоліки Албанії:
– сміття. На центральних вулицях, пляжах і туристичних локаціях чистота ще підтримується, але якщо звернете трохи вбік – сміття буде скрізь. Тут якась проблема з вивозом, переробкою або малою кількістю комунальних компаній;
– єдиний на країну міжнародний аеропорт у Тірані – мало гейтів (лише 6), довгі черги. Це як наш аеропорт “Жуляни” 15 років назад;
– усі албанці володіють італійською, але з англійською у більшості проблема (в ресторанах лише кожен третій офіціант хоч якось speak English).
Вважаю, що обравши для відпочинку Албанію не помилились з вибором. Усім також бажаю гарного відпочинку.

Вид на Балканські гори з міжнародного аеропорту Тирани ім. матері Терези

Переваги крижаного душу

Можна бігати і садити своє серце (бо серце – це такий самий орган з обмеженим строком дії, як і двигун авто, який на постійних максимальних обертах лише зношується, а не покращується – запитайте будь-якого механіка чи лікаря), можна ходити в спорт.клуби, збільшуючи капіталізацію цих контор і збагачуючи їх власників (вони дуже цього прагнуть і тому проводять агресивну або дуже креативну маркетингову кампанію), а можна просто ходити 1,5 години вранці у ландшафтному парку (9 км.) і приймати душ максимально холодною водою. Для ходьби особливо корисний час – з 8-30 до 10-00. Ти бачиш як багато людей поспішають на найману роботу виконувати kpi для акціонерів з 9-00 до 18-00, а ти просто насолоджуєшся життям і ні від кого не залежиш. Це надає додатковий заряд енергії. Щодо холодної води.Я кілька років мінімізував гарячу воду і відчував, що холодний душ для мого тіла набагато краще за гарячий (вибач старина і доктор медицини Петер Акст). Кожного разу виходиш з ванни бадьорим і повним енергії. А у цьому році я пішов на новий експеримент. Почав з квітня приймати максимально холодний душ (100% холодний без будь-яких компромісів). І не просто обливання кілька хвилин. А протягом 20-25 хв. митися увесь с головою повністю холодним душем (гарячий кран – табу). Зараз продовжую експеримент. Результати: 1) перестав відчувати, що миюся холодною водою. Почав спрацьовувати певний тумблер – якщо на тіло ллється максимально холодна вода – тіло перемикається на відповідний режим і мені не холодно. Я навіть можу будувати плани, стоячи під струменем максимально холодної води. 2) Я повний енергії і позитиву. 3) Коли всі на вулиці кутаються в куртки – мені комфортно і в футболці. 4) Не пам’ятаю коли приймав пігулки від застуди. Та взагалі будь-які назви пігулок не тримаю в голові. 5) Проходжу 10К кроків кожного дня зранку (пам’ятаємо що серце має обмежений ресурс і не треба його садити на максимальних обертах – якраз тому скандинавська ходьба вважається ефективнішою за біг та вело) і отримую від цього лише задоволення. Пам’ятаємо, що маркетингові заклики до ЗСЖ через фінансові витрати (біг у крутих кросівках, абонементи на спорт. зали, спортивне харчування, спеціальне брендове взуття та обладнання тощо) – то такий самий маркетинг як з алкоголем та тютюном (хто ведеться – лише жертва реклами, штучної статусності та насаджених шаблонів). Все ІМХО. Без образ. Це не шаблонний roadmap, просто ділюся враженнями. Тренінгові курси проводити не збираюся. ))) Будьте здорові та щасливі!

Детальніше тут: https://www.epochtimes.com.ua/zdorovyi-sposib-zhyttya/kryzhanyy-dush-zapuskaye-v-organizmi-potuzhni-procesy-129127

Автомийка у Дніпрі, де Bitcoin використали у якості маркетингового ходу

Власник автомийки самообслуговування використав логотип Bitcoin з метою якось виділитись на фоні безбарвних конкурентів та привабити додаткову клієнтуру. Логотип найстарішої криптовалюти красується у назві мийки, а також нанесений на жетони, за допомогою яких здійснюється оплата послуг.

Продолжать мучиться на Работе по найму или стать собственником своей жизни

Одна статья о том, что 90% украинцев не довольны своей работой навеяла определенные мысли… Таковы данные опроса Международного исследовательского института Гэллапа. Многие ненавидят работу по найму. Ненавидят, но молчат, скрывают, делают псевдо-радостные фотки в офисе, на корпоративах и тим-билдингах и по сути не видят иного пути как продолжать и дальше бежать белкой в колесе. И упорно тянут такую лямку из года в год. Каждый день вставая в 6-7 утра ненавидят это, но едут на работу, чтобы успеть к 9-00. Чтобы работодатель был доволен. Чтобы подарить каждый день ему свои 10-12 часов жизни (8 на работе + 1 час обеда + 1-2, а иногда и 3 часа на дорогу туда-сюда). Кто-то переживает, что в другой компании он не приживется (новый начальник, новый коллектив) или ему предложат хуже условия (ниже его текущего экспертного уровня), поэтому ничего не нужно менять (а стартап или проект без бессрочного трудового договора – это просто табу). Кто-то думает, что он слишком близко находится к Правлению и Акционерам, чтобы что-то менять, даже если риск увольнения замаячил на горизонте (не смотря на падение продаж, пандемию и рецессию мировой экономики). Кто-то думает, что стабильность, особенно в протирании штанов с 9 до 18, с активным СИМБУРДЕ – основа основ корпоративной деятельности и можно не думать о личностном росте или изучении новых направлений и профессий (некогда, я и так как белка в колесе бегаю). Кто-то думает что MLM – это таблетка от корпоративного рабства, но становится заложником тех же kpi по продажам, как и офисный планктон, и фактически тем же рабом, но с гордой приставкой MLM. И все эти шаблоны и кейсы стары как мир. Да, можно на таком багаже протянуть какое-то время – но все это время ожидания и потворства выше указанным шаблонам будет для вас безвозвратно потеряно в части личностного роста, изучения новых направлений развития и получения новых скилзов, и лишь отсрочит возможность стать независимым от кого-либо. Потому что основа основ корпоративного рабства – приучить вас к тому, что все будет всегда как сейчас, стабильно, все будет как вчера, поэтому не нужно искать иные варианты личностного развития, не нужно смотреть по сторонам, не нужно становиться предпринимателями, не нужно изучать возможности стать независимыми и упаси Господи, не дай Бог, стать – собственниками своей жизни и распоряжаться всеми 24 часами в сутки самостоятельно. Но свободным может стать каждый, если захочет! В любое время! Главное – желание! Попробуйте – вам понравится! )

B2B Jewelry: вінницька фінансова піраміда міжнародного масштабу

У фінансовій піраміді B2B Jewelry вирішили кинути 500 000 лохів (вибачте “партнерів” з України, Казахстану та Рашки) по новому колу – новий домен, новий токен (начебто криптовалюта), нові обіцянки та “робота” онлайн. Лох не мамонт, не вимре – читайте тут https://vkriminal.com/b2b-jewelry-vinnytska-finansova-piramida-mizhnarodnogo-masshtabu/ або тут https://www.cholovenko.kiev.ua/ЗМІ/… (Написав цю статтю, щоб не велися на такі “проекти” з реферальними бонусами та структурою MLM (що відразу вказує на піраміду) і не думали, що на цьому заробите. Сам маю негативний досвід з такими “проектами”, знаю багатьох українських рефоводів (так званих “лідерів” структур). І не хочу, щоб ще хтось втратив гроші у таких пірамідах. Якщо у когось є підозри чи питання щодо фінансових пірамід – пишіть у месенджер, проведемо розслідування і напишемо що, хто і як… Не люблю шахраїв, тим паче якщо вони роблять негативний імідж true криптовалютам! У кожному київському ліфті реклама цього лохотрону досі висить… Це ж скільки треба було вкластися у зовнішню (не дешеву) рекламу з вкрадених грошей? Лише маркетологи знають…

Online vs offline

Я сочувствую собственникам оффлайн бизнесов. Нет, действительно искренне сочувствую. В свое время я был по ту же сторону баррикад и всячески старался улучшить ландшафт классических каналов продаж за счет вкрапления remote services для уменьшения костов. Но! сталкивался с ужасающей неэффективностью оффлайн бизнеса и примитивным мышлением управленцев такими оффлайн каналами продаж. Наблюдал попытки затягивания дедлайнов, раздувания щек отдельных офисных ТОП-менеджеров – любимчиков СЕО. Я также находился в статусе ТОП-менеджера, но при это старался не играть в политические игры, а быть ближе к клиентам и дистанционным сервисам, а не завышенным амбициям и потаканию ретроградному мышлению стейкхолдеров. В результате сейчас мы наблюдаем полную победу дистанционных сервисов обслуживания во всех сферах экономики. Во всех!!! Они на первом плане даже у ресторанов и супермаркетов, у интернет-магазинов и небольших кофеен, у сервисов такси и сферы развлечений. Даже выше упомянутые кофейни перешли на использование чат-ботов! Банки, не имеющие качественных и функциональных веб-решений и нативных мобильных приложений, стремительно теряют клиентскую базу и держателей активных карт… Они это увидят в ближайших квартальных, полугодичных и годовых отчетах. Пока еще картина не так видна и не так пугающа их ограниченному кругозору. Как быстро все меняется буквально за месяц… Но поменяется ли ситуация в головах у большинства ТОП-менеджеров, которые раньше гнобили и приуменьшали роль дистанционных сервисов и каналов продаж? Я очень сомневаюсь. Эту песню не задушишь, не убьешь. Как только ситуация улучшится, люди выдохнут, эти горе-менеджеры “старой закалки” снова вылезут со всех щелей и как и прежде начнут качать права, увеличивая CAPEX-ы и OPEX-ы и пылесося средства акционеров по-новой. Говорят, что тараканы выживут даже после ядерной войны. Может быть (лучше не проверять). Но я очень надеюсь что овнеры, акционеры и фаундеры из этой ситуации сделают правильные выводы и засунут адептов оффлайн-экономики и каналов продаж, а также по совместительству – главных пожирателей бюджетов, подальше. Потому что именно они просырали и будут просырают их деньги в особо крупных размерах… Все ИМХО. И без обид. Аминь! И да, этот пост не наберет много лайков, потому что 95% собственников и их менеджеров делали ставки именно на оффлайн-экономику, но коронавирус, глобальное потепление и прочие изменения в ланшафте экономик вносят свои коррективы. И только от вас зависит – захотите вы их наконец-то увидеть или будете находится и дальше в позе страуса с головой в песке… А вот теперь Аминь!!!