Бони (купюри) з найгарнішим дизайном часів УНР, гетьманата та Директорії (1917-1920)

Наприкінці травня 2016 р. на аукціоні Aukro двома лотами у одного і того ж власника мені вдалося викупити 2-і бони, які у моєму рейтингу паперових грошових знаків доби УНР, гетьмана Скоропадського та Директорії посідають найвищих 2-а місця за красою дизайну. Це 100 гривень та 1000 карбованців. Цінно те, що обидві купюри мають дуже добрий стан (VF-XF та AU відповідно).

IMG_20160530_183444

Що кидається у очі найперше – це розмір бонів. Сучасні українські гривні (навіть номіналом 200 чи 500 грн.) за розмірами здаються фантиками з гри “Монополія” на фоні 1000 грн. Тут доречно нагадати, що Скоропадський орієнтувався на купюри часів Російської імперії, які були дуже великі за розмірами. Які ж це гаманці треба було мати, щоб їх носити?!

Бона номіналом 100 гривень (УНР).

IMG_20160530_183505

IMG_20160530_183519

Дизайн цієї купюри розроблявся за часів УНР (автором ескізу банкноти у 100 гривень був відомий художник Георгій Нарбут), друк відбувся у Німеччині (Лейпциг та Берлін) на імперській державній друкарні ”Reichsdruckerei” (на папері з водяними знаками високої якості), а у обіг грошові знаки потрапили вже за правління гетьмана Скоропадського у 1918 році. Він не став змінювати дизайн (залишилась назва Українська народня республіка – У.Н.Р.) і продовжував емісію цих купюр з таким самим дизайном, не зважаючи на те, що під час його правління Україна офіційно іменувалась як “Українська держава” а на зміну гривні прийшов карбованець. Ця купюра дуже радо була схвалена селянством (на реверсі зображені дівчина-селянка зі снопом та серпом разом з робітником із молотом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, за що купюру визнали “своєю” у порівняння зі старими царськими грошима).  Гривня тоді ділилась на 100 шагів, 2 гривні відповідали 1 карбованцеві. Обличчя робітника, до речі, це портрет видатного українського «мандрівного філософа» Григорія Сковороди.

Бона номіналом 1000 карбованців (гетьманат).

IMG_20160530_183457

IMG_20160530_183526

Розробка дизайну цієї купюри як і введення в обіг відбулося за часів правління гетьмана Скоропадського (29 квітня — 14 грудня 1918 р). Ескіз Г. Золотова. Банкнота була виповнена у стилі українського бароко і перекликається зі стилями купюр ВСЮР (Вооруженные силы юга России), що підтвержує прихильність гетьмана – бувшого генерала імператорської армії –  до “монархічного стилю” у всьому, хоча і з українськими елементами (по суті гетьманат і був сурогатом монархічної форми правління на території України). Купюра друкувалася з 1918 по 1920 рік як за часів гетьманату, так і Директорії (1918-1921 рр.). Має цікавий як для того часу елемент захисту – рельєфний відтиск печатки – герба Української Держави. Серія АЕ була видрукувана у Варшаві у 1920 році (без водяних знаків), що підтверджує крихітна літера W (Warsawa) у місці на аверсі (про яке знають тільки досвідчені боністи – я витратив хвилин 15 поки знайшов навіть з підказками). Як я розумію емісія з купюрами цієї серії відбулася після укладання угоди Петлюри, Голови Директорії УНР з Юзефом Пілсудським, головою Польської держави (т.з. Варшавський договір) щодо створення спільного військового союзу між УНР та Польщею та розгортання єдиного українсько-польського фронту і початку війни проти більшовиків (треба зазначити досить на першому етапі успішної, бо в результаті дійшли з території Польщі з боями аж до Києва та вибили звідти червоних).  Купюра у народі отримала назву “гетьманка” та “рябі”. Вважається найкрасивішою з поміж усіх тодішніх гривень та карбованців.

2 коментарі до “Бони (купюри) з найгарнішим дизайном часів УНР, гетьманата та Директорії (1917-1920)”

  1. Чудова стаття! Навіть для себе почерпнув інформацію з історії українських банкнот,яку не знав! Дякую!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *