XV Міжнародна конференція «Платежі, картки та інноваційні технології – 2015»

xv_international_conference_payments_cards_mobile

15 ювілейна Конференція пройшла 24 квітня у Києві та зібрала більше 200 фахівців зі сфери карткового бізнесу, самообслуговування, дистанційних каналів та інноваційних технологій. Цього разу майже все було організовано на звично високому для ЕМА та Саші Карпова рівні. Майже, це тому що на старті були виявлені проблеми з мікрофонами та звукопідсилюючою апаратурою, яка страшенно фонила та не була налаштована належним чином. Це призвело до того, що стартували трохи пізніше запланованого часу, а перші 2-а доповідачі (Констянтин Куклєв з “Пластик Карта” та Ігор Дорошенко з банку “Михайлівський”) більше боролися з апаратурою, ніж концентрувалися на презентації. Але далі усе пішло як належить і ми всі швидко забули про цей прикрий інцидент (хоча готель “Опера” в зв’язку з цим ризикує втратити такого важливого клієнта як ЕМА).

Варто відмітити, що цього року формат Конференції був дещо змінений і у кращий бік. На старті не було нудних  презентацій представників регулятора банківського ринку (хай вибачать мене колеги з НБУ) чи представників центробанків інших країн СНД, а статистика від GFK дуже вдало була перенесена у центральний (післяобідній) блок. А почали дуже жваво з реальних, вже працюючих на ринку кейсів та практичних презентацій. І так це задало тон, що час пролетів майже непомітно, тому що і презентації були цікаві, і їх послідовність логічно продуманою. Не нудно було  і у кулуарах, де я побачив багатьох знайомих, з якими з задоволенням обговорив вже побачене та почуте, перспективи співпраці, а також поюзав апарати самообслуговування, що були представлені на демонстраційних стендах.

Що зацікавило та кинулося у очі з презентацій.

Класифікація функціоналу електронних грошей:

IMG_20150424_103601

Аналітика щодо використання (а точніше фактично не використання) українськими банками стратегії розвитку мультиканального (multi-channel) банківського обслуговування:

IMG_20150424_134820

До речі, цей підхід (спочатку мультиканальність, а тепер – омніканальність) вже давно дуже популярний в ЄС, ОАЕ, США та деяких азійських країнах  – коли усі без винятку канали (branch, self-service, remote banking, branchless etc.) використовують єдиний продуктовий каталог, єдиний fee/commition module, єдиний front- та back-end, а CRM охоплює усі канали обслуговування, а не лише найбільш пріоритетні, чи ті, де присутні інтегровані CRM-інструменти. А наші банки традиційно приділяють увагу в першу чергу класичним каналам (відділення, міні-офіси, POS-точки), які стають дедалі неповороткими та дорогими (особливо відділення), у той час як каналам самообслуговування та ДБО відводиться другорядна та допоміжна роль не дивлячись на те, що вони значно дешевші по OPEX, більш інноваційні та user-friendly через мінімальний влив людського фактору на процес обслуговування клієнтів.

Погляд PIN-банку на омніканальність:

IMG_20150424_134928

Далі була цікава презентація від компанії “Реноме”, яка останніми роками не була дуже помітна на спеціалізованих конференціях, де першу скрипку традиційно грали такі компанії як NCR та Printec.

Офіційна статистика за 2014 рік від НБУ. Як бачимо безготівкові операції вже обійшли готівкові, але поки лише за кількістю, а не обсягом:

IMG_20150424_135507

Нові електронні касири від “Реноме”:

IMG_20150424_135841

Схема для інтернет-магазинів, за якої готівка за доставлені кур’єрами товари оприбутковується не через касу зі сховищем, а за допомогою електронного касира:

IMG_20150424_140604

Схема має право на життя, хоча і містить багато питань. Тут як на мене на перше місце виходять такі фактори, як місце розташування електронних касирів та безпека кур’єрів. Якщо електронні касири будуть встановлені в спеціальних відокремлених зонах 24/7 на території банків з регламентованим та обмеженим доступом , тоді це буде дійсно “дешева готівка для банку” та безпечний канал для кур’єрів, бо банк зекономить на інкасації, а кур’єри збережуть свої нерви через те, що уникнуть контакту з фізичними особами (а вони бувають різними, як і думки у їх головах). Якщо схема інша, то там додаються або витрати, або ризики для тої чи іншої сторони.

Ще одна схема – альтернатива міні-офісу чи касі, де функція оплати готівкою перекладається на фізичну особу. Підходить як для страхових компаній (не даремно бачимо у переліку PZU Україна та СК Провідну), так і для будь-яких ритейлерів, зокрема і по схемам кредитування (як внесення першого внеску за кредитом):

IMG_20150424_140722

Наступна схема – варіант використання електронних касирів у відділеннях замість банківської каси та сховища в зонах 24/7:

IMG_20150424_141424

Нижче можна побачити варінт комплектації зони 24/7 апаратами самообслуговування за версією компанії “Реноме”. Це банкомат лише з функцією cash-out, електронний касир та багатофункційний кіоск самообслуговування з елементами телефонного та відео-банкінгу, функціоналом сканування документів та видачі pre-paid карток:

IMG_20150424_141841

Варіант має право на життя, хоча комплектація апаратами самообслуговування напряму залежить від бізнес-моделі та спеціалізації банку, а функції сканування документів, видачі карток та відео-зв’язку можуть бути перенесені на багатофункційний  банкомат з функцією не тільки cash-out, а і cash-in.

Далі мова пішла про нові формати відділень самообслуговування, одна із моделей яких представлена нижче:

IMG_20150424_142058

Ну і чудовий варінт повної заміни операціоністів та касирів відділення одним багатофункційним модулем, який надає можливість банку приймати депозити, видавати кредити та картки, відкривати поточні рахунки та сплачувати рахунки клієнтів тощо:

IMG_20150424_142131

Аналітика GFK по типам операцій з використанням платіжних карток. Тішить те, що % операцій в інтернет-банкінгу вже перевищує % операцій через касу банків:

IMG_20150424_142826

Кількість інтернет юзерів також постійно збільшується:

IMG_20150424_143157

Зацікавила статистика UPC стосовно того, на яких закордонних веб-ресурсах найчастіше розраховуються платіжними картками, емітованими українськими банками. Як бачимо у лідерах тут йдуть найпопулярніший в Україні китайський інтернет-магазин, електронні гаманці, ігрові та розважальні ресурси, букмекирські контори та соціальні мережі:

IMG_20150424_145614

Антон Романчук запевняє, що ця інформація може маштабуватись на усі українські платіжні картки. Ок, повіримо, хоча усі чудово розуміють, що статистика враховує операції, здійснені картками лише тих банків, що обслуговуються через ПЦ UPC.

Далі я був трохи здивований, тому що слово перейшло до представників Приват-банку, який не дуже часто делегує своїх співробітників на київські конференції (за винятком хіба що iForum). Але згодом стала зрозуміла мета такого марнотрацтва – Приват-банк презентував рішення для інших банків (а-ля white label) зі складною назвою DEUTERIUM:

IMG_20150424_155600

Презентацію прослухали на “ура” з посмішкою на обличчі, тому що на екрані iPhonе-a доповідача весь час була присутня кумедна аватарка та в режимі онлайн велася переписка у Skape на теми, дещо далекі від робочих… ))) Ну, трохи розважили публіку, молодці…

Ну а завершив офіційну частину Тарас Волобуєв, який не так давно влився у команду Ігоря Горіна (це я про Portmone.com). Офіційну частину конференції він закрив оптимістичним слайдом, що можна побачити нижче:

IMG_20150424_183215

Я погоджуюсь з цією тезою, хоча як на мене згідно тематики конференції сюди краще б підійшов вислів “все буде online чи self-service”, але і так вийшло непогано.

Завчасно прошу вибачення у тих доповідачів, чиї презентації обійшов увагою, бо треба було поспілкуватись з бувшими колегами, нинішніми партнерами та просто гарними знайомими по банківському цехові, бо ж куди без цього на конференціях?! )))

EMA_conference_payments_cards_2015_67

EMA_conference_payments_cards_2015_13

EMA_conference_payments_cards_2015_25

Погашення кредитів будь-якими картками за технологією інтернет-еквайрингу

credit_1400x300

Реалізували сервіс погашення кредитів (за номером картки або договору) з використанням платіжних карток Visa/Mastercard будь-якого українського банку за технологією інтернет-еквайрингу. Тепер без будь-якої реєстрації чи отримання доступу до інтернет-банкінгу дуже швидко можна погасити кредит чи поповнити баланс кредитної картки вказавши лише № договору або 16 цифр номеру картки відповідно на сайті банку www.forward-bank.com. Сервіс реалізовано з партнером – компанією iPay.

loan_repayment_ipay

Замовлення Авторської картки з каталогу дизайнів у мережі терміналів самообслуговування Forward Bank

scr2_05

З 1 квітня впровадили сервіс замовлення Авторської картки у мережі терміналів самообслуговування Forward Bank. Ви обираєте один з 18 найкращих та найпопулярніших дизайнів, вказуєте № свого мобільного телефону і подаєте заявку на виготовлення картки. Уся операція займає менше 1 хвилини.

076

077

078

Картку можна замовити зараз як класичну – з магнітною смужкою (magnetic stripe), так і найближчим часом – з дуальним інтерфейсом (по факту їх там навіть 3-и): EMV-чип + безконтактний PayPass + magnitic stripe.

Аналогічним чином можна замовити картку і у мережі терміналів iBox, кількість яких сягає більше 5600 одиниць, які розташовані в усіх містах України.